У навчальній програмі в тому числі і по психології — дотримуються певних рамок «правильного» і «неправильного». Це призводить до того, що студенти не можуть приймати власні рішення щодо конкретних питань. Адже вважаються невірними власні міркування по темі предмета, якщо ці міркування відрізняються від тих які прийняті в рамках навчальної програми. Відповідно цього — логічне мислення часто може приводити до поганих оцінок.
Матеріал створений за участю студентки медичного колледжу№3 м. Києві Катерини К.
Психологічні тести для визначення мотивації до навчання
В основному в тестах пропонують вибрати 1 варіант з кількох можливих, чи погодитися з твердженням, або його спростувати. З одного боку це зручно для опитуваних, так як не доводиться самостійно формулювати відповідь на поставлене запитання. З іншого боку формат тестів адаптований під обмежуюче переконання, що нам потрібно обирати з того, що нам пропонують. Така собі ілюзія вибору. Нібито ми самі приймаємо рішення. Але всі ці рішення формуються від одного джерела. Це можна порівняти з вибором напою: кока-кола, фанта, або спрайт. Для споживача ці напої абсолютно різні, але для виробника не важливо що ми обираємо. Адже по суті це одне і теж.
Отже, сучасна психологія як наука — дотримується стандартів «ідеального суспільства». Тобто немає такого поняття як самореалізація свого потенціалу. Зате є досягнення успіху в популярних сферах діяльність, згідно з продиктованими нормами.
Так само психологія — це поп культура, яка слідує трендам і коригує суспільну діяльність згідно нинішніх норм. Це проявляється у:
- рекламі
- новинах
- вітчизняних фільмах
- телешоу
- системі освіти
Доступність інформації та її вплив на сприйняття світу студентами та викладачами
У навчальних закладах зазвичай керують люди радянського гарту, найчастіше вони свято вірять, що в Радянському Союзі було краще. Кращі умови пояснюють тим, що раніше держава надавала громадянам роботу, житло, продукти і одяг. Також держава диктувала як себе поводити в сім’ї, на роботі, на навчанні і в суспільстві. Зараз же в Україні та країнах колишнього СРСР — люди отримали більше свободи. Ця свобода, хоч все ще має ряд обмежень, але все ж вплинула на громадян і розділила їх на групи:
- Ті хто не мали власних цілей і жили заради держави, або просто згідно норм суспільних цінностей. Тепер люди радянського гарту відчувають себе безпорадними і не знають що робити з цією «свободою». Тепер кожен думає для себе, а це просто неприйнятно для «совка». І викликає паніку, страх і обурення.
- Ще частина населення відкинула застарілі принципи існування. Вони у значній мірі перейняли західну культуру, яка як ніколи раніше впливає на підростаюче покоління. В цьому випадку ми отримали «суспільство споживання».
- Залишається невеликий прошарок суспільства, з широким сприйняттям світу. Раніше таких людей вважали божевільними — вони були винахідниками речей про які інші і думати боялися. Радикальніших представників інноваційних ідей називали єретиками і страчували, як загрозу для керування суспільством держави. У наші дні їх в основному вважають диваками, або геніями.
Виходить, що ці групи людей з різним сприйняттям світу протягом свого життя вступають в конфлікт інтересів між собою. Таким чином люди радянського гарту хочуть щоб усі жили заради процвітання держави і виключають власне задоволення з життя. Суспільство споживання хоче красивого життя: речі, розваги, задоволення для себе. Прихильників західного способу життя — не турбують проблеми державних масштабів, аби ж тільки слідувати трендам. Тому ті, хто вважають, що твоє життя належить державі, або сім’ї ніколи не зрозуміють тих, хто хоче жити в своє задоволення і не морочитися.
Як устрій суспільства пов’язаний з мотивацією до навчання
Ситуація з конфліктом інтересів — безпосередньо пов’язана з мотивацією до навчання. Це проявляється в тому, що учні і студенти не розуміють навіщо їм вчити всю ту інформацію, яка здебільшого в житті не знадобиться. Але найчастіше сумніви йдуть глибоко в підсвідомість, так як зовнішня пропаганда кричить що навчання життєво необхідне. З року в рік навчальна програма державного зразку набуває все більш збочені форми.
ЗМІ, родичі, знайомі і незнайомі в ході пропаганди стверджують що:
- Потрібно вчиться, щоб стати гідним культурно освіченою громадянином суспільства
- Без вищої освіти не зможеш заробляти гроші
- Іди вчися так треба, адже всі вчаться
Навчання — це прекрасно. Але іноді зовнішні чинники своїм тиском змушують вибрати спеціальність не до душі. А спеціальність і не повинна подобається — часто можна почути. Програма навчання — далека від досконалості і доводиться вчити здебільшого інформацію, яка ніяк не пов’язана з обраною професією. А система оцінок настільки сувора, що замість вивчення предмета — студенти постійно перебувають у стресі, через зациклення на оцінках. Адже за п’ятибальною шкалою 3 можливих оцінки з п’яти — погані.
Завдяки цим факторам і сильному впливі пропаганди — усі логічні доводи про те, що не до вподоби в навчанні — дрімає у підсвідомості. Адже в суспільстві не можна думати інакше від інших. І це призводить до незрозумілої відсутності мотивації до навчання. Те що приховано глибоко всередині учнів і студентів — проявляється у вигляді ліні, втоми, неуважності, неможливості зосереджуватися і не бажанні вчиться.
Отже запропоновані тести, дають лише поверхове розуміння про оцінювання мотивації учнів. Тому що дані тести розроблені в рамках громадських норм і несуть в собі певні соціальні програми, які виключають повноцінну свободу вибору.